Наше Сонце - на Престолi

Свирина Нинель Анатольевна

************************
В Сонцi красно сяй, країна
- СВЯТОРУСЬ наша єдина!
Божого народу - ця земля ...
Тисячi славетних рокiв
Крокували по нiй, крокiв
Несчисленну кiлькiсть, ти i я.

Наше Сонце - на Престолi!
Видно з ранку, в чистiм полi.
Чi над морем синiм, в горах теж!
СВЯТОРУСИ - добрi люди!
Божу землю нашу всюди,
В добрих справах славимо? Авжеж!

Наш народ до працi здатний.
У святах: веселий, знатний!
Спритнiсть до наук - немає меж!
Воїн славний - СВЯТОРУС!
Вiн в боях - не боягуз!
Працьовитий i майстерний теж!

СВЯТОРУСЬ - наша країна!
- Ти - соборна; Ти - єдина!
Вiльний, мудрий, гарний наш народ!
Хто не любить нас, країну,
Той нехай її покине!
Не потрiбен нам всiлякий сброд!

Наше Сонце - на Престолi!
Видно з ранку, в чистiм полi.
Чи над морем синiм, в горах теж!
СВЯТОРУСИ - добрi люди!
Божу землю нашу всюди,
В добрих справах славимо?! Авжеж!
*******
20.04.2020 р.
Нiнель Шрамко

СВЯТОРУСЬ

*****************

   На просторі нинішньої нашої країни - частини колишньої Окраїної Київської Русі, яка колись мала назву іншу, та іншу столицю, а зараз зветься "Україною", бере свiй початок, маленька річка Рось. Вона, згодом, розширює свої береги, та течє далеко - у центральну частину земель бувшої Великої Русi.

   Рiчку Рось назвали так, бо в неї текли дуже чисті потоки водички. Вони таки були чисті, прозорі, що аж свитилися під Сонцем. Та коли люди казали "Рось" - то мали наувазі - СВіТЛА, СЯЮЧА, ЧИСТА ...

   По обох берегах цієї річки колись, дуже давно (скільки тисячоліть - не знаю, поселився народ). Очі у людей тих, були такі голубі, або сині, як чисте небо, над їх головами. Волосячко на голові, люди мали біле-біле, мов білий Світ з Небесного сяйва! Шкіра, у тих людей була теж білою. Обличча у них, були такі гарні, сяючі, бо люди були дуже добрі, мирні, та роботящі! Люди ті мали статуру богів, бо Предками цих людей, були самі Боги! - Боги, котрі колись прибули з Небесного Простору, з далеких Зірок!

   До сих пір, та річка має  назву Рось. А народ той звали Росами, а потім - РУСАМИ. А потім і країну звали РОСЬ, або згодом, Русь. Зараз, частина тієї  країни зветься Россією. А Окраїну частину тіеї Великої Русі, хтось назвав Україна - Рось, яка з КРАєЧКУ Великої Русі.

   З тих пір же, як цю частину Великої Росі назвали Україною, щоб розъєднати цей древній БОЖИЙ народ Росів, спіткали цей народ біди, та нещастя. Бо дуже важливо, зберегти те імья, котре Дарував тобі Батько - Великий Предок - Отець наш Небесний!

   Та не буде щастя цьому народові, доки він не змінить свою назву й не повернеться до своїх істоків й не зьєднається з братами своїми!

  Тепер настав Час, коли народу треба, щоби не загинути зовсім, повернути свою назву - СВЯТОРОСИ. "СВЯТО" - бо цей народ СВЯТИЙ - він від  Бога! А "РОСИ" - бо річка РОСЬ - це є ті Витоки, звідки течє Памьять народу РОСіВЬ (РУСіВ). Тому назву: "Україна" треба змінити - повернути назву РУСЬ, або РОСЬ. Хай зветься наша країна - СВЯТОРОСЬ, або СВЯТОРУСЬ. А народ її хай зветься або РОСами, або РУСами. Треба поважати та любити своїх Предків Богів, та не чуратися Iмені свого, та РОДу!!! Ми не є Iвани безроднi! Нашi Предки Славнi - СВЯТI, СВIТЛI  БОГИ. Будьмо ж достойними своїх Славетних Предків!

Щоби  зберегти народ та саму нашу країну, треба змінити її назву та гімн змінити ОБОВЬЯЗКОВО!!! Хтось підсунув нам такий гімн, де ми массово та постійно призиваємо смерть самi собi ж! От й до призивались до смертi країни, та самого народу. Люди добрi! Спасаймо наш народ, та нашу країну!!!

Коли маленька дитинка дуже хвориє, та їй загрожує смерть, тодi мамця цiєї дитини, змiнює iм`я її, щоби змінити накраще, долю свого дитя. ЗРОЗУМIЙТЕ ЦЕ, ЛЮДИ ДОБРI!

*******

20.04.2020 р.

Нiнель Свiрiна 

Автор фото: Александр Стрюков.

Город Геническ. Азовское море.